| 2008-03-24 Безпека підприємця - вміння протидіяти корупції, або дике «земельне» правове поле. Ринок землі в Україні залишається диким. Держава та місцеве самоврядування не стали гравцями на ньому, хоча із задоволенням його регулюють, застосовуючи важіль «дозволити/заборонити». Проблем існує безліч: досі не проведено розмежування державних та комунальних земель; бракує належного нормативного забезпечення процедури конкурентного продажу державної та комунальної землі; штучно обмежується ринковий обіг сільськогосподарських земель; не менш штучними (хоча й законодавчо обумовленими) є обмеження доступу нерезидентів на ринок землі; незадовільним лишається стан державного земельного кадастру; процвітає корупція. На сьогодні земля в Україні має інвестиційну привабливість не сама по собі, а лише як територія для подальшої забудови - за будови переважно житлової, меншою мірою комерційної. Саме цим пояснюється висока ціна земельних ділянок у населених пунктах та поблизу них. Інвестора цікавить не стільки сама ділянка, скільки можливість ведення на ній будівництва. Ціна на фоні інфляційних процесів «варта» і правопорушень, проте не так просто втримати кота в мішку. Корупція у сфері земельних відносин лежить у площині безкарності чиновників. Так у Хмельницькій області правоохоронці зібрали матеріали стосовно державних службовців, які завдали пайовикам Хмельницького району збитків на загальну суму понад п'ять з половиною мільйонів гривень. «І це інформація лише по одній з порушених нами кримінальних справ», - зазначив начальник управління МВС України в Хмельницькій області Володимир Гаврилюк. Корумпованість в сфері земельних відносин характерна для більшості областей. У минулому році в Україні тільки за матеріалами спецпідрозділів боротьби з організованою злочинністю було порушено 99 кримінальних справ за фактами зловживання у цій сфері, з яких близько 50 - зі збитками на суму понад сто тисяч гривень. Проте, за словами міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, недоліки законодавства не дозволяють перейти в активний наступ на корупцію. "Щорічно за матеріалами МВС порушується близько півтори тисячі справ проти конкретних посадових осіб. Однак суди призначають перебування за гратами лише небагатьом з них. Необхідно обов'язково підтримати законопроект про альтернативну підслідовність злочинів, тобто той орган - міліція, СБУ чи податкова, який знаходить ознаки посадового злочину, доводить його до суду», - зазначив Юрій Віталійович. За три місяці цього року українськими правоохоронцями направлено до суду понад 745 протоколів за порушення закону "Про боротьбу з корупцією", оштрафовано близько 450 правопорушників. "На сьогодні в Україні максимальне покарання, яке очікує на посадовців щодо яких складено адмінпротоколи про корупційні діяння, - штраф 225 гривень. Законодавець навіть не передбачає їх відсторонення від займаної посади. Таку міру покарання важко назвати адекватною рівню зла, яке заподіюють суспільству чиновники-корупціонери", - сказав Юрій Луценко. Важливою складовою у протидії корупції є правова освіта майбутнього набувача земельної ділянки. Варто знати багато, щоб не втратити і мати перспективу дійсно володіти новою ділянкою. Найліпший варіант цільового призначення - під будівництво та обслуговування певного об'єкта. Такі ділянки на сьогодні здебільшого переходять із державної власності в оренду. Втім, кількість випадків придбання ділянок у власність постійно зростає. При цьому конкурентний продаж державної землі (аукціон, конкурс) досі лишається винятком із правил. Набагато частіше купують приватну землю, в тому числі земельні ділянки селян, отримані ними шляхом виділення в натурі земельних часток (паїв). Що стосується інших прав на землі: емфітевзису, суперфіцію і навіть постійного користування, - то для інвесторів все це фактично недоступне. Привабливість землі як об'єкта інвестування полягає ще й у можливості спекулятивних операцій - адже тенденція зростання цін на землю безперечна. Щодо права власності інвестору необхідно знати три основні речі. По-перше, таке право виникає лише від моменту одержання та державної реєстрації державного акту (ст. 125 Земельного кодексу України), а отже, укладення до говору купівлі-продажу ще не означає набуття права власності на землю. По-друге, не на кожній земельній ділянці можна будувати: цільове призначення ділянки, має відповідати меті будівництва. Нарешті, по-третє, ділянку обов'язково потрібно використовувати, і то за цільовим призначенням. Порушення цього положення може призвести до примусового безоплатного вилучення земельної ділянки. Варто бути готовим, щоб держава, громада чи колишній приватний власник ділянки - розуміли, що відповідна правова база це запорука спокою, як продавця , так і набувача. Можливості є потрібне лише бажання, бажання зробити ринок землі і відносини в ньому цивілізованими. Безпека підприємця - вміння протидіяти корупції. |