зворотній зв'язок мапа головна
 
Організація бізнесу
Як розпочати бізнес
Державна реєстрація СПД
Ліцензії. Дозволи
Отримання кредиту
Вінницька Податкова Інспекція
До Вас їде ревізор?
Перевірки контролюючих органів
До Вас прийшов інспектор!?!
Вам потрібні працівники?
Підбір персоналу
Оформлення трудових відносин
Комерційні пропозиції
Недержавне пенсійне забезпечення
Запитання - відповідь
Про проект
Новини
Архів новин
Інші новини
Податкові новини
Информер безналичных валют г.Киев Информер наличных валют г.Киев
Информер курсов НБУ

     ПОСПІШАЙТЕ ЖИТИ, бо місця на цвинтарі стає все менше

Спочатку був телефонний дзвінок. Плачучи, жінка розказувала про свою гірку образу: приблизно в один і той же час померли її мама-вчителька і недавній мер Ямполя, а до своєї смерті — головний спеціаліст відділу організаційної і кадрової роботи райдержадміністрації. Але поховали покійників чомусь у різних частинах цвинтаря: її матір — в секторі для простих людей, а його — в особливому, який виділено для начальників.

Похорони колишнього мера були помпезними. А вчительку хоронили, ясна річ, скромно. Про такі випадки у нас кажуть: як вмре багач чи начальник, то біжать всі, а як бідняк — то лиш піп і дяк. Не нами це заведено, і не на нас воно закінчиться...

В некролозі, який підписала районна еліта, йшлося про те, що колишній мер помер від того, що в нього не витримало серце. Але в те мало хто вірить, адже покійник ніколи особливо не скаржився на серцеву хворобу, був неабияким життєлюбом і порівняно молодою людиною. Одним словом, по місту поповзли чутки про те, що екс-мер повісився.

Хто продає землю на кладовищі?
В селах Ямпільського району вішальників, за православною традицією, хоронять на узбіччях цвинтарів... А от в Ямполі при всьому бажанні цього не зробиш. Потрібно було б відкривати новий цвинтар — так багато самогубців. І тому православні священики як можуть заговорюють зуби парафіянам при похованнях таких покійників.

Масла в огонь підлило те, що колишнього мера поховали не просто в центрі цвинтаря, а, як кажуть газетярі, на заглавному місці. Він і тут попереду всього потойбічного міста.

ЛИСТ ПРО ПОКІЙНУ МАМУ

Донька покійної, Людмила Кузнєцова, написала листа: «24 вересня 2003 року померла моя мама, Колеснік Мирослава Андріївна. Прожила на землі 74 роки, жила б більше, але важка хвороба вимучила, витягнула усі сили. Смерть невблаганна — не стало мами, білої моєї черешеньки, мами, бабусі, прабабусі не стало... Прожила життя, як усі її однолітки. Пам’ятала голод 33-го, пам’ятала, як батька, директора сільської школи, забрали в 38-му. Пам’ятала чорний 41. Визволили село — пішла в колгосп, потрібно було годувати солдатів на фронті. Після війни, закінчивши школу, поступила в Немирівське педучилище, продовжила справу батька і матері — пропрацювала на педагогічній ниві без малого 40 років, 21 з яких — у Ямпільській школі-інтернаті. Робота була нелегкою, адже дітям необхідно було замінити батька і матір. Приводила дівчаток додому. І ми удвох з мамою сиділи і вичісували їм воші.

25 вересня поїхала я на Ямпільський новий цвинтар з добрими людьми копати могилу. Там сказали яму копати у нижній частині цвинтаря, скраю.

Я запитала, а чого не в центральній частині? Відповідь була однозначною — там розпоряджається Труба (директор комунгоспу). Розумію — немає значення, де лежати мамі — свята земля скрізь однакова. Але ж серце болить, чому? Хлопцям кажу: «Зачекайте, поїду до того Труби». Зустріла його біля міського ринку. Запитую, чому не можна маму хоронити у центральній частині цвинтаря? Відповідь була короткою: «Бо не можна. Тому, що там хоронять і будуть хоронити тільки заслужених, ось Урсуленко (колишній голова районної ради, який зараз очолює районну ветеранську організацію — <і>В.К.) помре — то там поховають».

Господи, Боженьку, як же боляче стало, як боляче за маму, за таких, як вона! Ветеран праці, учасник війни — і не заслужила!.. Де ж вона, правда, де людяність, де?!!

Ще було зауваження, мовляв, у інших районах платять за землю на цвинтарях. А може, то був натяк?..

Поховала маму скраєчку, від дороги, хай спочиває з Богом. Всіх земля прийме, всіх обійме, всіх простить, дітей своїх. Але, люди, схаменіться, життя таке коротке... Дуже боляче, що такі люди, як Труба, ранять людей у важкі хвилини, коли так необхідне тепло, людське слово. Я хочу, щоб про це знали всі, я хочу кричати від болю і образи».

ПРО ПРОДАЖ ЗЕМЛІ ПІД «ЗАСЕЛЕННЯ» НА ЦВИНТАРІ

Григорій Іванович Труба, директор Ямпільського комунгоспу, у підпорядкуванні якого цей цвинтар — людина неординарна. І, на мій погляд, він цілком заслуговує на почесне поховання в тій спірній частині цвинтаря, поза всякою можливою чергою, навіть перед екс-мером.

Коли він почув, що я хочу запитати його про кладовище — враз щира посмішка злетіла з уст, наче наступив на кнопку босою п’ятою.

<і>— Скажіть, будь ласка, як йде процес визначення місць для могил?

— Ну-у, я так і зрозумів!.. Що ви по скарзі... В 1993 році відкрили новий цвинтар, і за десять років заселення (так і сказав — заселення — <і>В.К.) його пройшло повністю тієї дільниці. Залишився лише один квартал, де ми підряд... Я розумію, що до вас звернулася.., як її фамілія, я забув?., їй не сподобалося, що там похоронили її маму. Ну, як я можу дозволяти — хто де хоче?.. У нас єдиний район, де ще земля під захоронення не продається, дякуючи колишньому меру Лазаренку.

<і>— А ви за те, щоб земля продавалася під захоронення?

— Я за те, щоб був порядок, як у всіх районах, всі райони продають!

Свідком гострого діалогу Г. Труби з Л. Кузнєцовою була начальник Пенсійного фонду району пані Віра Муляр:

— Коли ми розмовляли на вулиці з Григорієм Івановичем, підійшла ця жінка і почала з того, що вона хоче похоронити маму там, де похоронили Лазаренка. А він їй сказав, що ви похороните там, де є місце — попідряд зі всіма. А вона каже — чому я повинна хоронити свою маму під парканом, під кущами? Він їй відмовив. Труба ще сказав, що якби землю під захоронення купували, як в інших районах, то тоді можна було б купити, де краще — дорожче, а де гірше — дешевше. То що, ми дожилися до того, що вже не маємо права й поховати безплатно?

<і>— Він каже, що тоді було б більше порядку на цвинтарі...

— А якого ще порядку нам потрібно? А як не має людина грошей, то що, її поховати на дорозі, в скелі? А може, та людина, яка не має грошей, дала більше користі для держави, як та, що має їх?

На Заході люди похилого віку мають забезпечену старість. У нас же вчителька-пенсіонерка з величезним стажем роботи за свою пенсію навіть гідно похороненою бути не може.

І наостанку. Закон України «Про поховання та похоронну справу» дійсно передбачає (cт. 2) місця «почесного поховання — спеціально відведені земельні ділянки на території кладовищ». Але ці місця, в разі потреби, визначаються не директорами комунгоспів, а, згідно із ст. 23, рішеннями виконавчих органів. Такого рішення Ямпільська міська рада не приймала. А що ж до плати за місця для поховання, то ст. 25 зазначає однозначно — «виділяються безкоштовно». Отож варто пану Трубі проінформувати правоохоронні органи, в яких саме районах земля під захоронення, всупереч закону, продається і бажано вказати, за які суми і хто їх привласнює...

...Отака-от невесела сучасна життєва історія... В світовій науці, політиці, літературі, мистецтві немало прикладів, коли знамениті люди покінчували життя самогубством. Маяковський і Єсенін. Перший застрелився, а другий повісився. Про це зараз вчителі вільно розповідають дітям у школах. То що, менше стали любити Єсеніна? Звичайно, ні! А от коли нас і досі представники влади в некролозі, як і в минулі часи, оберігають від правди або кажуть напівправду, мені хочеться їх запитати: навіщо ви це робите, щоб самим виглядати привабливішими, бережучи честь кастового мундира? Але шила в мішку не сховаєш.


СПЕШИТЕ ЖИТЬ, ибо места на кладбище становится все меньше

Сначала был телефонный звонок. Плача, женщина рассказывала про свою горькую обиду: примерно в одно и то же время умерли ее мама-учительница и недавний мэр Ямполя, а до своей смерти - главный специалист отдела организационной и кадровой работы райгосадминистрации. Но похоронили покийникив почему в разных частях кладбища: ее мать - в секторе для простых людей, а его - в особом, который выделен для начальников.

Похороны бывшего мэра были помпезным. А учительницу хоронили, конечно, скромно. О таких случаях у нас говорят: как умрет богач или начальник, то бегут все, а как бедняк - то только поп и дьяк. Не нами это заведено, и не на нас оно закончится ...

В некролози, который подписала районная элита, речь шла о том, что бывший мэр скончался от того, что у него не выдержало сердце. Но в то мало кто верит, ведь покойник никогда особо не жаловался на сердечную болезнь, был незаурядным Жизнелюб и сравнительно молодым человеком. Одним словом, по городу поползли слухи о том, что экс-мэр повесился.

Кто продает землю на кладбище?

В селах Ямпольского района вишальникив, по православной традиции, хранящих на обочинах кладбищ ... А вот в Ямполе при всем желании этого не сделаешь. Нужно было бы открывать новый погост - так много самоубийц. И поэтому православные священники как могут заговорюють зубы прихожанам при захоронениях таких покойников.

Масла в огонь подлило то, что бывшего мэра похоронили не просто в центре кладбища, а, как говорят газетчики, на ЗАГЛАВНАЯ месте. Он и здесь впереди всего потустороннего города.

ПИСЬМО О Покойный Маму

Дочь покойной, Людмила Кузнецова, написала письмо: «24 сентября 2003 года умерла моя мама, Колесник Мирослава Андреевна. Прожила на земле 74 года, жила бы больше, но тяжелая болезнь вимучила, вытянули все силы. Смерть неумолима - не стало мамы, белой моей черешенькы, мамы, бабушки, прабабушки не стало ... Прожила жизнь, как все ее сверстники. Помнила голод 33-го, помнила, как отца, директора сельской школы, забрали в 38-м. Помнила черный 41. Освободили село - ушла в колхоз, нужно было кормить солдат на фронте. После войны, закончив школу, поступила в Немировское педучилище, продолжила дело отца и матери - проработала на педагогической ниве без малого 40 лет, 21 из которых - в Ямпольский школе-интернате. Работа была нелегкой, ведь детям необходимо было заменить отца и мать. Приводила девочек домой. И мы вдвоем с мамой сидели и вичисувалы им вши.

25 сентября поехала я на Ямпольский новое кладбище с добрыми людьми копать могилу. Там сказали яму копать в нижней части кладбища, с краю.

Я спросила, а чего не в центральной части? Ответ был однозначным - там распоряжается Труба (директор комунгоспу). Понимаю - не имеет значения, где лежать маме - святая земля везде одинакова. Но сердце болит, почему? Ребятам говорю: «Подождите, поеду к тому Трубы». Встретила его возле городского рынка. Спрашиваю, почему нельзя маму хоронить в центральной части кладбища? Ответ был коротким: «Потому что нельзя. Потому что там хранит и будут хоронить только заслуженных, вот Урсуленко (бывший председатель районного совета, который сейчас возглавляет районную ветеранские организации - В.К.) умрет - то там похоронят ».

Господи, Боженьку, как же больно стало, как больно за маму, за таких, как она! Ветеран труда, участник войны - и не заслужила! .. Где же она, правда, где человечность, где?!

Еще было замечание, мол, в других районах платят за землю на кладбищах. А может, это намек ...

Похоронила маму скраечку, от дороги, пусть покоится с Богом. Всех земля примет, всех обнимет, всех простит, детей своих. Но, люди, схаменіться, жизнь такое короткое ... Очень больно, что такие люди, как Труба, ранят людей в трудные минуты, когда так необходимо тепло, человеческое слово. Я хочу, чтобы об этом знали все, я хочу кричать от боли и обиды ».

О ПРОДАЖА ЗЕМЛИ ПОД «Заселение» на кладбище

Григорий Иванович Труба, директор Ямпольского комунгоспу, в подчинении которого этот погост - человек неординарная. И, на мой взгляд, он вполне заслуживает почетное захоронение в той спорной части кладбища, вне всякой возможной очередь даже перед экс-мэром.

Когда он услышал, что я хочу спросить его о кладбище - враз искренняя улыбка слетела с уст, будто наступил на кнопку босою пятой.

- Скажите, пожалуйста, как идет процесс определения мест для могил?

- Ну-у, я так и понял! .. Что вы по жалобе ... В 1993 году открыли новое кладбище, и за десять лет заселения (так и сказал - заселение - В.К.) его прошло полностью той участке. Остался лишь один квартал, где мы подряд ... Я понимаю, что к вам обратилась .., как ее фамилия, я забыл?, Ей не понравилось, что там погребла ее маму. Ну, как я могу позволить - кто где хочет ... У нас единственный район, где еще земля под захоронение не продается, благодаря бывшему мэру Лазаренко.

- А вы за то, чтобы земля продавалась под захоронение?

- Я за то, чтобы был порядок, как во всех районах, все районы продают!

Свидетелем острого диалога Г. Трубы с Л. Кузнецовой была начальник Пенсионного фонда района госпожа Вера Муляр:

- Когда мы разговаривали на улице с Григорием Ивановичем, подошла эта женщина и начала с того, что она хочет похорониты маму там, где погребла Лазаренко. Он сказал ей, что вы похороны там, где есть место - попидряд со всеми. А она говорит - почему я должна хоронить свою маму под забором, под кустами? Он ей отказал. Труба еще сказал, что если бы землю под захоронение покупали, как в других районах, то тогда можно было бы купить, где лучше - дороже, а где хуже - дешевле. Так что, мы дожилися к тому, что уже не имеем права и похоронить бесплатно?

- Он говорит, что тогда было бы больше порядка на кладбище ...

- А какого еще порядка нам нужно? А как не имеет человек денег, то что, ее похоронить на дороге, в скале? А может, и человек, который не имеет денег, дала больше пользы для государства, как та, что имеет?

На Западе люди преклонного возраста имеют обеспеченную старость. У нас же учительница-пенсионерка с огромным стажем работы за свою пенсию даже достойно похороненою быть не может.

И напоследок. Закон Украины «О захоронении и похоронном деле» действительно предусматривает (cт. 2) места «почетного захоронения - специально отведенные земельные участки на территории кладбищ». Но эти места, в случае необходимости, определяются не директорами комунгоспив, а, согласно ст. 23, решениями исполнительных органов. Такого решения Ямпольское городской совет не принимала. А что касается платы за места для захоронения, то ст. 25 указывает однозначно - «выделяются бесплатно». Поэтому стоит господину Трубы проинформировать правоохранительные органы, в каких именно районах земля под захоронение, вопреки закону, продается и желательно указать, за какие суммы и кто их присваивает ...

... Отака вот невеселую современная жизненная история ... В мировой науке, политике, литературе, искусстве немало примеров, когда знаменитые люди покинчувалы жизнь самоубийством. Маяковский и Есенина. Первый застрелился, а второй повесился. Об этом сейчас учителя свободно рассказывают детям в школах. Так что, меньше стали любить Есенина? Конечно, нет! А вот когда нас до сих пор представители власти в некролози, как и в прошлые времена, оберегают от правды или говорят полуправду, мне хочется их спросить: зачем вы это делаете, чтобы самим выглядеть привлекательнее, бережучы честь кастово мундира? Но шила в мешке не утаишь.

     Матеріали розділу:

 ·  У ЦЕКИНІВЦІ МОЖЛИВИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОНФЛІКТ
 ·  ВОЛОДИМИР ПРОДИВУС — СТУДЕНТ, ЯКИЙ МАЄ ВЛАСНИЙ ЛІТАК
 ·  МАЛЕНЬКОГО ВАСИЛЬКА БАТЬКО ВИКРАДАВ ТРИЧІ. Останній раз успішно. Зараз він судиться зі своєю колишньою дружиною, щоб взагалі не повернути сина
 ·  «ДО НІМЕЧЧИНИ ДІЙДЕТЕ ПІШКИ САМІ», — заявив на кордоні вінничанам-нелегалам «гід»-поляк
 ·  ЖМЕРИНКА ПРИДБАЛА СТОЛИЧНІ МЕБЛІ
 ·  НАШ ВОКЗАЛ МАТИМЕ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИГЛЯД
 ·  Конфлікт у Браїлові: «НАШ ГОЛОВА НЕ РАХУЄТЬСЯ З ДУМКОЮ ГРОМАДИ»
 ·  ЖІНКА КОШТУЄ НАЙДОРОЖЧЕ У НІМЕЧЧИНІ — ДО 30 ТИСЯЧ$, найдешевше у Чехії — від 200$
 ·  «АЗАРОВ, ВІДПОВІДАЙТЕ ЗА «БАЗАР»
 ·  ВИМОГИ ОХОРОНЦІВ ЗАДОВОЛЬНИЛИ
 ·  ПОГОРІЛЬЦЯ ЗНІМАЛИ З 8 ПОВЕРХУ. Через пожежу на 30-метровій висоті не спав увесь квартал
 ·  СЕЛА-ПОБРАТИМИ СТРИЖАВКА І ЗАГНАНСЬК
 ·  ВИКЛИКАВ МІЛІЦІЮ І ВИКИНУВСЯ З ВІКНА
 ·  ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН ПРОПОНУЮТЬ «СОБОРІВЦІ»
 ·  «НОВИЙ» ТРОЛЕЙБУС ЗА 200 000 ГРИВЕНЬ подарували ТТУ на 90-річчя
 ·  МАТИ ВИГНАЛА ДОНЬКУ - А ЧОМУ? ВОНА РОЗПОВІЛА...
 ·  ЩЕ НЕ ВСІМ ТЕПЛО
 ·  НОВИЙ НАЧАЛЬНИК УСБУ ВІННИЧЧИНИ - НАШ ЗЕМЛЯК
 ·  ХТО Ж ОЧОЛЮВАТИМЕ МІСЬКУ МІЛІЦІЮ І УБОЗ?
 ·  ЗА ЩО ПЛАТИТИ: ПОГОННИЙ МЕТР ПРИЛАВКА ЧИ КВАДРАТНИЙ?
 ·  ТРИ ГОДИНИ ЙШЛИ ПЕРЕГОВОРИ з чоловіком, який хотів себе підірвати
 ·  15 ПРИМІРНИКІВ «ПОДІЛЬСЬКОГО КРАЮ» повинна передплатити редакція газети штатом 10 працівників...
 ·  140 КГ «БЕЗХОЗНОГО» М’ЯСА ВАЛЯЛОСЬ НА ТРОТУАРІ
 ·  «380 ДОЛАРІВ І МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН ЗНИКЛИ У МОГО ПОКІЙНОГО БРАТА ПІСЛЯ АВАРІЇ»
 ·  БАРСЬКУ КОВБАСУ ХВАЛЯТЬ РОСІЯНИ
 ·  МОЛОДОГО ЧОЛОВІКА ЗБИВ ПОЇЗД. Вже тиждень шукають його родичів
 ·  ПО СНІДу ЛАДИЖИН Б'Є УСІ РЕКОРДИ. Цифри утричі вищі республіканського рівня
 ·  ЯКИЙ ХЛІБ ЇСТИМЕМО? Російський, німецький, казахський чи наш, і за якими цінами? Або чого нас дурити, коли процес давно “пішов”?
 ·  “МІЛІЦІЯ ГАНЯЛАСЬ ЗА ДІТЬМИ З КРИКОМ І МАТОМ. І це називається соціальною допомогою?”
 ·  “НАМ ОБ’ЯВИЛИ МІСЦЕВІ ВЛАСТІ: ОПАЛЕННЯ НЕ БУДЕ. Люди поставили собі індивідуальне. А мені не по кишені”
 ·  ПІСЛЯ СМЕРТІ МАТЕРІ ОЛЯ ПЕРЕЖИЛА ТОРТУРИ ВІД РІДНОГО БРАТА ТА ЙОГО ДРУЖИНИ. Сьогодні вона — наймолодша у будинку престарілих
 ·  СОЛІСТКА КАНАДСЬКОЇ ОПЕРИ «МІССІСАГА» СПІВАЛА У ВІННИЦІ. Володарка “cлов’янського сопрано” виступала разом зі своїм однокурсником
 ·  “МЕНІ ОБРАЗЛИВО ЗА СИНА, ЗА СЕБЕ, НАШ ТЕХНІКУМ І ВИКЛАДАЧІВ”
 ·  КУХАР ВАН ДАММА СМАЖИТЬ ШАШЛИКИ ДЛЯ ВІННИЧАН
 ·  ДАВАЙ “СДЕЛАЕМ БИЗНЕСМЕНА”, А ЙОГО ФІРМУ ПОДІЛИМО — за такими принципами у Вінниці фабрикуються справи на неугодних підприємців
 ·  “НАС, “КОЛИШНІХ”, ПОВЕРНУЛИ ІЗ ЗАБУТТЯ”
 ·  “У АГРАРНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ — СПОКІЙНО” — СТВЕРДЖУЮТЬ КЕРІВНИКИ
 ·  НАША СУСІДКА — ХМЕЛЬНИЦЬКА АТОМНА: Наскільки надійна чи небезпечна?
 ·  ПРОДАВЩИЦЮ НА РИНКУ ВРАЗИЛО СТРУМОМ ВІД НЕСПРАВНОГО ОБЛАДНАННЯ. Електричний розряд, що пройшов через тіло жінки, як блискавка, освітив базарні негаразди
 ·  У 94 РОКИ КОЛИШНІЙ ГОЛОВА КОЛГОСПУ ЗАЛИШИВСЯ БЕЗ ПАЮ
 ·  ВОДІЙ “ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ” НА СМЕРТЬ ЗБИВ 20-РІЧНУ ВІННИЧАНКУ. Дівчина з хлопцем переходила дорогу, порушуючи правила
 ·  РІК ТОМУ У НЬОГО СТРІЛЯЛИ. А нещодавно він отримав першу в житті нагороду. Та став заслуженим працівником сільського господарства
 ·  “ГОЛОВНИЙ ЛІКАР ОФОРМИВ СИНА-ДЕВ'ЯТИКЛАСНИКА САНІТАРКОЮ, але оскільки табелі відпрацювання та відомості про зарплату вилучені працівниками Іллінецького РВ УМВС, прокуратура відмовила у порушенні кримінальної справи - “за відсутністю складу злочину...”
 ·  У ХМІЛЬНИКУ ЛІКУВАВСЯ ПОЛЬСЬКИЙ СЕНАТОР З ДРУЖИНОЮ
 ·  НА “ПЕРШИЙ” ТРАМВАЙ ТЕПЕР КОЖЕН ЗМОЖЕ КУПИТИ ЩАСЛИВИЙ КВИТОК
 ·  НА 3 МІЛЬЙОНИ ПОБАЗАРЮВАЛА ВІННИЦЯ. А селяни торгували навіть собі у збиток
 ·  ЧОЛОВІКА ВИРУБАЛИ ЗІ СТІНИ. П'ятнадцять годин у вентиляційному каналі дев'ятиповерхівки стали останніми у житті 51-річного вінничанина. Подібного випадку в Україні не було...
 ·  СІМЕЙНА МЕДИЦИНА — КРОК ВПЕРЕД ЧИ ДВА НАЗАД? Незабаром у кожного буде сімейний лікар
 ·  5 ЦУКРОЗАВОДІВ ЗУПИНИЛИСЬ, але 200 000 тонн “білого золота” область зварить
Сторінки:   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156   157   158   159   160   161   162   163   164   165   166   167   168   169   170   171   172   173   174   175   176   177   178   179   180   181   182   183   184   185   186   187   188   189   190   191   192   193   194   195   196   197   198   199   200   201   202   203   204   205   206   207   208   209   210   211   212   213   214   215   216   217   218   219   220   221   222   223   224   225   226   227   228   229   230   231   232   233   234   235   236   237   238   239   240   241